“Іще вчора ізвечора”

Іще вчора ізвечора

По заході сонця

Поглядав я на улицю

Край свого віконця.

Поглядав я на улицю —

Бучно було всюди,

І мигали мимо вікон

Знакомії люди.

І сьогодні іще до дня

До моєї хати

Збиралися товариші

Тугу розважати.

Розважали, розмовляли,

Щиро обіймались,

Виливали душу в душу

І не оглядались.

Півгодини до машини,

Як мала рушати,

Виходила і ти, мила,

Мене виряджати.

Вийшла, стала на помості,

Хусткою закрилась,

Дивилася-дивилася…

Так і розлучилась.