Істина

Прорвався з неба дощ, бо висохла земля й просила пити,

Як сльози із моїх очей, втомилася душа їй треба відпочити.

Проник у землю дощ і пробудив життя,

А сльози змили біль й продовжили буття.

А звідси істина така – душа повинна бути чиста, як сльоза.

Давайте будем її мити кожен раз, коли про це поступлять імпульси до нас.

***