“істинно кажу тобі — зима”

істинно кажу тобі — зима

так і час переступає тричі

і нікого вічного нема

нині понад нами чоловіче

все воно з-під немочі росло

і кришились хмари на дорогу

мислити — останнє ремесло

ми його прощатимемо богу

скрипти на старий пісенний лад —

мушлю чи пістоля чи трембіту

на півсвіту глянути назад

і переконатись на півсвіту

і нести як гадину в руці

квітку цю кропиву цю дитину

істинно кажу тобі — синці

будуть вічно цілувати спину