Із спокою, що виростає всередині
Written 2018-06-29
Із спокою, що виростає всередині
повільно, але впевнено,
як перше листя..
Із цього спокою народження весни
можна так багато промовити.
Можна бодай трохи чесніше розповісти
як сильно я тебе люблю.
Можна хоч трішки правдивіше
розказати про себе.
Можна почути як росте листя
і як у середині із нього брунчаться слова.
Усі вони опадуть восени
і стануть жовтими човнами наших прощань,
у яких відчалить за водою наш спокій,
що, чуєш, ще мерехтить всередині
світлом слів справжніх