Із сталі хліб не печуть

По землі туман розтягнувся вдаль, 

В полі міни принишкли і ждуть, 

Тут взамін пшениці ростиме сталь, 

А із сталі хліб не печуть.

Десь о п’ятій прокинеться селянин 

Годувати свиню й курей.

А на місці хліву — лиш пару цеглин 

Й уціліла рама дверей.

Він відбувся меншим, а міг життям, 

Як багато, що були до.

Тут давно не дивуються вже смертям, 

Тож і ти не дивуйся, ґаздо.

У повітрі пахне жасмин і смок,

Гул хрущів на ракетний глас,

Й найчастіша думка між всіх думок: 

Щоб скінчилась війна у нас.