Із вірша

Коли дорогу свою знаєш,

тоді бездумно вдивляєшся

у знайомі погрози

вигадливих ранніх сутінків,

ніби на цвинтарі предків

укотре перечитуєш зітерті написи,

вже майже не вірячи,

що то їх імена…