Із вірша

Сьогодні тобі в дорозі

зустрілася безіменна полонина,

стан в тумані:

вчуваються колокільця і пахне димом.

Ти на мить зупиняєшся,

заплющуєш очі, затуляєш вуха, не дихаєш і…

Залишається тільки туман —

та полонина звикла бути химерою.

І тому,

коли обминаєш покинутий васаг,

якого ніколи ніхто не зрушив з місця,

ти миттю заповнюєш його

всілякими комедіантами і різним набродом

(з обов’язковими до того ж лівим

та правим крилом), —

і віз котиться вниз;

а коли обминаєш роздерту ведмедем корову,

розумієш: на рідну полонинку

ти майже прийшов.