Є дві породи українців

Є дві породи українців.

Це як окремі полюси.

Є козаки. В них все по вінця:

Герої волі і краси,

Хоробрості, відваги й братства,

Любові й шани до землі.

Вкраїну й віру зберегли.

Таке було у нас козацтво!

І є оті, що хата з краю,

Які під себе все гребуть.

З них кожен має власну путь,

Усіх геть чисто зневажає,

Живе собою і в собі.

"Моя сім'я - моя фортеця!"

Хоч часом має добре серце,

Цінує жарти і пісні.

І поміж цих двох полюсів -

Увесь народ, колись забитий,

Але терплячий, працьовитий,

Який гучних не любить слів.

Як припекло - він на майдан.

Сміється зараз над панами.

Але час прийде - свій екзамен

Він підготується і здасть!