ЙМЕННЯ ПОЛОТЕН

ЙМЕННЯ ПОЛОТЕН

Гримлять гармати, та митець не спить,

На фронті він мистецькому воює,

Його душа за ненечку болить,

Та сво́їм серцем ПЕРЕМОГУ чує.

Палітра, пензель, Фастів і війна,

Болюча рана і рубці довічні,

Які зробив ординський сатана,

І наслідки ми маємо трагічні.

Любов до України у душі,

Вона в поло́тна з трепетом вселилась.

Вдивляємось в шедеври ці усі –

На них Вкраїна, яка кров’ю вмилась.

Поло́тна стогнуть, плачуть і кричать,

Ридають і молитви молять з нами,

То ж ми не маєм права забувать,

Що платимо ми доньками й синами.

Той цвіт, який у землю в нас ляга,

Жага життя і біль за Україну,

Яка митцеві й нам всім дорога

В шедеврах, звідки чуєм солов’їну.

Полотна промовляють, мов живі,

На кожнім з них – болюче сьогодення,

Вона на стінах, наче вартові,

І БІЛЬ ЗА УКРАЇНУ – їхнє ймення.

15.09.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023