Його прихід

Тихо як — ні шелесту, ні сплеску!

Світло як — в душі і навкруги!

Я чекав, і ось воно воскресло,

Повінню зламавши береги.

Світ світає? Зацвітає вишня?

Я з тобою — спи, кохана, спи.

Як воно таке із нами вийшло

На шпилястім гребені доби?

Стрілись, наче кремінь і кресало,

Досвід мій і молодість твоя.

Десь далеко скрипка воскресає,

Славлячи святе твоє ім’я.

Аве, день, коли в цей світ прийшла ти!

Аве, тінь коханої руки!

Аве, бровеня твоє підняте,—

На віки!