Юлії Іполитівні Солнцевій

Мене осяяння сповняє перед Вами

Від Ваших дум і серця висоти.

Я образ Ваш небесними словами

В своїй душі навіки засвітив.

Всі Ваші дні, як птахів перелеття,

Лягли за велетнем в суворості доріг.

Тягар трудів, тягар його безсмертя,

Як щастя знак, на Ваші плечі ліг.

Хвала і честь Вам, героїчна жінко!

В стражданні Ви пішли його шляхами,

Добром прокладеними

  і барвінком…

Я молодість свою схиляю перед вами.

1956