Юність

Юність

Молодечий порив білопінним збігає потоком

з гір, де батьком буття — чародійний чаклун-льодовик,

— молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду.

Пахне морем цей фйорд: ось і меви, від моря посли,

на зухвальство у даль закликають, на вікінґів подвиг.

На підбій, у життя, вирушають гадючі човни.

Старість

Скрині повні добра: награбовані мудрощі мандрів:

міхи вин гіркоти і в плящині малій — еліксир.

Завертають човни з океану у затишок фйордів.

Кличе туга Сольвейґ до зелених гірських полонин

і до скель, де у ґномів — секрет стародавнього міту…

Понад фйордом вогні: це горять мореплавні човни.

1980