“Качки летять! Марієчко, — качки”

Качки летять! Марієчко, — качки…

Качки летять! У крилах свище небо…

Важкі соми пригублюють гачки,

І жовкне білий світ навколо тебе.

Маріє, мріє, мрієчко моя,

Моя Марієчко тривожна,

Твоїм гірким, як світ. Ім’ям

Мені звучить хвилина кожна.

Я наче в сні тебе ловлю,

Навколо тиша ні шелесне.

Благословляю і люблю

Твоє чоло двадцятивесне,

І шиї лінію тонку,

І руки звітрені і хтиві,

І карі коси сумовливі

В кульбабо-золотім вінку.

Спасибі вам. Для вас одної

Я вас творю з прогірклих мрій

В епоху бомби рокової,

В епоху розуму і дій.

І зрушень різних на планеті

Ви та струна моя одна,

В якій усі життя і смерті

Мені — сповна!

Наш час, не нехтуючи світом

В своє життя-буття страшне,

Він просурмився карим цвітом,

Він вами просурмив мене.

Не залишив і граму пустки,

Усе доцільно, все — в ім’я.

У боротьби нема відпустки,

Любове плинуча моя.

1965