Кайдани (282)

У галасі світу я буду мовчати,

поміж сотень облич, повне суму - моє.

Бо я серце своє затискав у лещатах,

але нині воно усю біль віддає.

Я у шумі квартир, доріг і кварталів,

задурив свою душу примарами див.

А тепер позбуваюсь своїх ідеалів,

і надій на життя, що я сам породив.