КАЛЮЖА І ДЖЕРЕЛО (Байка)

Після дощу Калюжа розлилася

І серед вулиці нахабно розляглася.

Аж бачить, з-під землі б’є Джерело.

- Якого дідька? Тебе ж, наче, не було?! –

Кричить Калюжа.. - Я – з небес, ти – від сміття!

Я утоплю тебе, щоб щезло в небуття!..

Але не сталося. Бо сонце припекло -

І де Калюжа? Її наче й не було.

____________

Так і пихаті посадовці на творців

Готові вилити усю отруту й гнів.

Та б’є талантів щедре джерело,

Яке змете з посад пихате зло.