Канни

Канни цвітуть над морем…

Канни — червоні чайки!

Зором своїм червоним

Палахкотять над морем,

Наче вони не канни —

Квіти червоноброві,

Наче з моєї крові

Мною загублені рани;

Наче до мене в жили

Прагнуть улитись кров’ю,

Наче вони не дожили

Зненавистю і любов’ю!..

Ні! Не мої ви рани!

Вперше я стрівся з вами!

Ви мені лише канни!

Чайки червоні — канни!

Може, ви з сонця впали —

Сонячні чайки — в клени.

Може, з землі постали

Чайки земні до мене.

Може, крило суворе

Вам відмовля злетіти…

І зацвіли над морем

Чайки, і рани, і квіти.

1957