Карнавал (108)

Стрибай, мерщій,

чого ти ждеш?

Чого танцюєш,

а не п'єш?

Бачиш салюти,

руки б'єш.

Усі розкуті,

і ти теж.

В нічному небі,

серед хмар.

шукаєш сон,

а був кошмар.

На карнавалі,

серед людю,

не бачиш лиць,

мерці повсюдну.

І ти скелет,

лице у фарбі.

В руці стакан,

ковтки у правді.

Дзвіниці крик,

ти не змовкаєш.

Під дзвін металу,

пісню граєш.

Цей фестиваль,

тепер і твій.

Земля холодна,

пий, не стій.