Кава наших побачень

Poza zasięgiem

naszej obecności.

W raju utraconym

prawdopodobieństwa.

*

Вдень

вигук мовчки

Вночі

Німе волання

Хіба не ти був

Хіба не тоді

Не зараз

Не справжньо

Не гостро

Як ніж

?

Все ж

так

гостро

так

ніжно

Так солодко

було

Як буває тільки уві сні

То чого ж

Втрачено рай цей

І щастя

І світ наш

всередині нас

І шепіт на вушко

І запах у кав’ярні на розі вулиць

Де в очах було одне:

Мій/Моя

Сніг

йшов

йшов

І весь вийшов

сніг минулого

що повернеться цьогоріч

Ясна річ

Бо ти

Усіх моїх кохань

Переможець

Усіх моїх безсонь

Втіха

Часу нема.

не нема часу —

А не існує

Ми не розминулися:

Уві сні я прийшла в ту тиху кав’ярню

Прокинулася,

і відчула запах кави

У пустій квартирі