Кавозалежні

Знову дощ... Він посилює кавозалежність,

Ти знаєш, хто чесний, ти бачиш, хто бреше,

І вітер... Цей вітер такий непомітний...

Він знає хто хоче, кому непотрібний.

Волога тканина зеленого листя

Парує під сонцем,тріпоче і висне,

А сонце затиснуло скроні в долоні,

Погано від болю, недобре від долі,

Я чашку свою підставляю під промінь...

І сонце зітхає полегшено, тихо,

Для кавозалежних улюблена втіха.