Каїн

Він втомлено присів на лаві,

вокзал ,кафе , музей , собор :

сніданок- кава й круасани

вечеря – вистиглий бульйон .

І на хвилину опочивши, 

у холі проти полотна :

вбиває Каїн свого брата ,

рука підносить вверх меча .

І що за пика ?Озврілий

не рот – гримаса й борода ,

могутнє тіло в бичій шкурі

і очі – очі мов в чорта.

Великий автор не скупився

на напівстеп у їхніх ніг, 

і біле небо в сірій барві

жертовник в жертвенній крові .

І проти нього у поклоні

з сльозами жаху на очах ,

молодший брат обраний Богом

благає милості й життя .

Благав ? Якби ж то так - 

він не промовив ані слова, 

немов підкошений упав

на камінь голова лягла.

І не меча , не мав й чингала

лиш сила рук, і ревність зла

на очах – сива полуда ,

й задіяного гріха жах .

А схожі були мов двійнята

про зло не скажеш по лиці

і от один із них убитий

а я проклятий на весь вік .

і потягнеться доторкнутись

убивця Каїн ,вбивця – я .

убитому мені не бути

а вмерти я не можу сам .

І  проходять товпи мимо

а ось він я – сиджу живий : 

убивця брата ,братовбивець

така людина як й всі ви .