Казали він покаявся

Казали він покаявся і примиривсь з Христом, хоч наче і не воював,

Моливсь старанно уночі, як по роботі ввечері вже не встигав,

Ходив він скрізь, чи треба то чи ні, і пастирям завжди амінь казав,

Та раптом якось сталася війна, і він ходить до церкви перестав,

Не зразу відвернувся, ще ходив, ще час якийсь пручавсь, мовчав,

Як слово рідне чув, стояв, молив Всевишнього і захисту благав,

Але коли на руськам чув пісні , чи молитви до Бога, то втікав,

Й коли російською зверталися до нього, "я вас не розумію" він казав,

Щоразу згадував Христа, що з учнями прийшов в храм до молитви,

Та замість того паском торгашів ганяв, столи перевертав,

Неначе знав що мають розіп’ять й випрошував у них гонитви,

Із нього приклад я беру, бо у Отця він їх гріхи просив простити...