Казка

Вже ніч на дворі. Не спить дитина.

Схилився батько над ліжком сина

І виявляє любов і ласку.

— Послухай, — каже, — синочку, казку.

Так, значить, дід жив і, значить, баба.

Була в них, значить, ще й курка ряба.

І сіла, значить, вона в гніздечко

І, так сказати, знесла яєчко.

Дід бив яєчко і баба била.

Ну баба, значить, теж не розбила.

А, так сказати, пробігла мишка… —

І тут синочок схопився з ліжка:

— Все значить, значить та так сказати…

Не треба казки! Я хочу спати.