Казочка про трьох велетнів

У чистім полі, в полі на роздоллі,

де колосочки проти сонця жмуряться,

Вернигора, Вернивода й Вернидуб —

три велетні —

зібралися та й журяться.

— Ми велетні, ми велетні, ми велетні.

Ми телепні, ми телепні, ми телепні!

І сила ж є, і серце не мізерне,

і сто віків ні вмерти, ні заснути, —

все вернем, вернем, вернем, вернем!

А вже пора було й перевернути.