Хоч літа на осінь повернули

Літечком вони вже відцвіли,

Але серденько кохати не забуло

І любов"ю повниться завжди.

То дарма, що кучері сріблясті

Із русявих стали вже давно,

Та душа моя так прагне щастя,

Віддавать тобі своє тепло.

І нехай вже сиві твої скроні,

Але очі сяють як тоді.

Мої руки у своїх долонях

Зігрівай, бо ми ще молоді.

2021 р.