ХОКУ

Усі равлики

Лишають після себе

Вільні домівки

Незмінно зранку

Збігає кава, мабуть –

Назустріч щастю

Вимкнули світло –

Темрява осягнула,

Що викрита є

Малюнки краси

В обличчі безглуздя

Дратують очі

Світло – не тепло,

Лише очам гаряче

Від прозорості

Є в перемозі

Жага: відмити війну

Навіть з повітря

Нічим не змити

Війну з підсвідомості

Тих, хто воював

Спокій вибухнув

І свято зруйноване

Світло згасило

Сонечко схоже

На кульку морозива

Хворому горлу

Птахи скльовують

Зернятка миттєвостей –

Щось наближають

Відмити біса –

Чи стануть роги сяйвом –

Відмити б душу

Кожна падлюка

Має тут повне право

Падлюкою буть

Смерть побачила

Свій відбиток у очах

І злякалася

Пагорб з квітами

І приярок зі снігом

Радіють сонцю

Поет – людина,

Що пише диктант Бога,

Якого чує

Кожна падлюка

Має тут повне право

Буть падлюкою

Жовтогарячим

Розпал літа нагадав

Вікна зимові

Троянд пелюстки

Розгортаються вдруге

В окропі чаю

Дихати дощем

Можна цілоріч, але

Влітку то – розкіш.

Вбиті «їжаки»

Іржавіють під небом

Непереможно

Бабище війна

Принесла в пелені

Покруч-загибель

На схилах ночі

Зростають рясні зорі

Проти зорі дня

Радість від тиші

Дощу, вітру та думки –

Тривоги нема

Театр в театрі

Зруйновано – актори

Не є глядачі

Антракт – можливість

Обрати між бажанням

І моральністю

Вкрай особисте –

Найбільша трагедія

Серед бачених

Наші обличчя

Відбивають кольори

Наших парасоль

Щоб жити далі

Треба думати серцем

Навчитись важко

Тепло трьох серпнів

Осінь в собі віднайшла

Цвіт хризантеми

Не відкидають

Ангели тіней – світло

Всередині в них

Буря роздягла

Дерева і небесам

Простір звільнила

Лиш сила вітру

Перевірить міць дерев

Дахів надійність

*******

Кто тебе доктор:

Если пришёл и не взял –

Значит, не надо.

Лучше бы забыть

О вине и обидах,

Став пламенами.

Появился, чтоб

Увидеть, пройдя мимо,

Так и случилось.

Тревогу среды

Посвящаю сегодня

Тебе одному.

Искусство и есть

Стремление стать Творцу

Внешне подобным.

Мудрость говорит:

Я – ничто. Любовь скажет:

Я – всё. Истина.

Це був перший сніг,

А могла буть остання

Тривога війни

Я не успела

Стать наркотиком тебе

Ведь ты опоздал