Холодні лати

Холодні лати гріють мертве тіло,

І меч ніколи так і не дістав,

Навколо стільки нелюдів раділо,

Що він за королеву дні віддав.

Душа і серце в службу королеві,

Останній подих - щире каяття:

«Як шкода що віддав саме за неї,

Своє життя.»