Ховаю сонце у валізу...

Ховаю сонце у валізу,

І недописаний рядок,

Корява місячна мармиза

Мов відгодований божок

Втулилась в перехрестя вікон

(Шука подачки? Ніби ні)

Я вже не знаю зорям ліку,

Що з неба падають рясні.

Змету їх цятки на підлогу

І, не злякавшись заборон,

Присяду тихо на дорогу

Й піду з валізою у сон.