Хресна Дорога Ісуса

Стація 1 

Ісуса засуджуть на смерть

Прийшов на цей світ немовлям,

Прийшов на цей світ як дитина,

Щоб впокотись всім царям,

Прийшов як Бог,та все ж Людина

                                                             Прийшов,щоб щастя нести вам,

                                                             Та в світі цім як сиротина

                                                             Не вірила моїм словом,

                                                             Гріхом осліплена людина,

І чорна зраду воронням,

Вже каркає лиху годину,

Уже розплати час настав

За те що вчив добра людину,

                                                             Я на молитві потерпав,

                                                             Бо знав,що зовсім скоро згину,

                                                             Бо Юда вже мене шукав,

                                                             Не відчував я часу плину,

Молись-і кровю піт стікав,

Молися Духом безупину

Очі до неба підіймав,

Батька просив "Пробач Людину"!

                                                                 Я тихо плакав,ні ридав,

                                                                 Бо смертну відчував годину,

                                                                 Та світ в злобі не проклинав,   

                                                                 Терпіння чашу спю покірно.

Я не хотів,щоб люд сконав,

В серцях їх сіяв віри зерна.

Їх до любові закликав,

Невже це все робив даремно?

                                                               Вуста у притчах відкривав,

                                                               Щоби життя плило безхмарно,  

                                                               За них моливсь,їх лікував,

                                                               Вони ж  розпнуть мене безжально,

Я іх й тоді не проклинав,

Бо знав на себе кличуть кару

Прощення в Батька їм благав,

Щоб їм простив й розвіяв хмару,

                                                               Хмару невірства й чорноти,

                                                               Й зняв пелену з очей лукаву,

                                                               Та в душах їх жили чорти.

                                                               Мені ж хреста несли як кару.

Стація 2 

Ісус бере на себе хрест

Я хрест прийняв,не проклинав

Свою я долю неласкаву.

А серцем всіх я їх прощав,

Чинив молитву в Божу славу,

                                                            Хреста терпінь свого прийняв

                                                            Й творив молитву веселкову,

                                                            Хоч люд з ненависті кричав

                                                           На хрест його Й лиху мав мову, 

Я ж хрест прийняв,за них прийняв.

За їх гріховную натуру,

І під хрестом святим ступав, 

Я їх спасав й прийняв наругу

                                                          А натовп той в лице плював,

                                                          Забув про вчення й про науку.

                                                          Немов осліплений кричав

                                                          "Віддай,віддай Христа на муку"!

Й Пилат відав,хоч відмовляв,

Вини ж в мені знайти не смів він.

Та вибрав все ж він трон царя 

На хрест,на хрест відав Месію!

                                                           Я сміло під хрестом ступав,

                                                           Щоб довершити Боже ділою

                                                           З небес Мій Батько споглядав,

                                                           І плакав,як штовхали тіло.

Та й пощади не благав,

Ішов крізь біль й прийняв терпіння,

Щоб люд у пеклі не конав,

За всі наступні покоління.

                                                          Хто зрозумів,цей крок прийняв?

                                                          Хто зрозумів біль і терпіння,

                                                          Як я знесилений конав,

                                                          А кров стікала на каміння.

Мабуть,ніхто,та й це я знав,

Як йшов умисно на терпіння.

Учні розбіглись я ж чекав,

Від них підримки й розуміння

                                                          Так  важко під хрестом ступав,

                                                          Вночі ж перетерпів терпіння.

                                                          Пятнадцять тайних мук прийняв,

                                                          За люд увесь  й його спасіння .

Та люд мені хрест змайстрував,

Й не визнав свого падіння.

Думав на хрест мене послав.

Душі ж свої відав на тління.

                                                     Я під хрестом тим потерпав,

                                                     Та все ж моливсь за їх прозріння

                                                     Та все для мене другом став,

                                                     Він є ключем для їх спасіння,