Хресна Дорога Ісуса

                      Стація 3 Ісус падає перший раз під хрестом

Хоч багатьох я лікував,

І визволяв їх від терпіння,

Та навіть мертвих  воскрешав,

Сам падав під хрестом спасіння.

                                                                Зціпивши зуби все ж вставав,

                                                                З хрестом упав я на камінняю

                                                                Піднятись з ним я сил не мав,

                                                                Думав про вічність й воскресіння

Зціпивши зуби все ж вставав,

Знав,що ступив на шлях гоніння.

Цей шлях для мене хресним став, 

Шляхом відкуплення й терпіння.

                                                                  Хоч падав далі я вставав.

                                                                  Ішов крізь болі й голосінння.

                                                                  Ніхто мене не жалкував,

                                                                  А так хотілося розуміння

А люд довкола вирував,

Й шукав ганебнії знущання.

Штовхав,плював і проклинав,

Мріяв про хресне катуванння.

                                                                 Осліплений, в гріху блукав,

                                                                 Вивів на Хрестую Дорогу.

                                                                 Та з честю я її прийняв,

                                                                 Ніхто не йшов на допомогу.

Хоч слово б одне сказав,

У небеса до Батька свого,

Він землю б стер,мене б забрав,

На небеса й не було б злого.

                                                                 Знаю,знущання й катувань,

                                                                 Не було б й Хресної Дороги.

                                                                 Не було б злих випробувань,

                                                                 У серці не було б тривоги.

Але б  не було сподівань,

Щоб людство відійде від злого.

Не було б праведних повчань,

Був натовп у раках лихого.

                                                                А так,шлях правди й покарань,

                                                                Крізь терня вів до Творця всього,

                                                                До ніжних в вічності світань,

                                                                До батька люблячого Мого.

Де спів ангельських величань,

Розбудять душі для святого,

Життя у Бозі,й черпнуть знань,

З Письма величного й живого

                                                             Я йшов шляхом без нарікань,

                                                              Шляхом відкуплення й спасіння,

                                                             Не дивлячись на болі ран,

                                                             Йшов через грізні голосіння.

Чашу прийняв страшних страшних страждань,

Та в небеса неслись моління.

Себе віддав без зволікань,

Щоб грішники знайшли спасіння.