Хресна Дорога Ненародженої Дитини

By Скальська Світлана

Written 2020-04-12

                                                         Стація 10

                                             Третє падіння

Вже дуже скоро смерть моя,

Але ж батькам моїм байдуже,

Вже гроші платять лікарем,

Позбутись мене хочуть дуже.

                                                       В мені страхається душа,

                                                       Ніхто мені вже не поможе.

                                                       Скоро помру у муках я,

                                                       Й знову оселюсь в раю Божім.

В третій годині  помру я,

Й чека мене своя Голгофа

Маленький,та несу хреста,

В мене своя Хресна  Дорога.

                                                     Мов Юди зрадили батьки,

                                                     Й за смерть,вже й гроші зарплатили,

                                                     В Халатах білих вже кати,

                                                     Час страти й смерті зголосили,

В серці моїм печаль німа

Яка туга в мені й тривога,

Але між нами,мов стіна,

Мене не чують,ані Бога

                                             Радіє мама,мов дитя,

                                             Її вже батько,купив  квіти.

                                             Проблема щезне, помру я,

                                             Вони ж і долі будуть жити.

Зачаття час,не знали ви,

Та с планували ви час смерті.

Спиніться,Ви ж мої батьки,

Я ж хочу жити, а не вмерти

                                                Стація 11

                                      Зірвання одежі

Дивлюсь я муки я твої,

Й з тобою терплю муки тоже,

Мене ж розпнуть власні батьки,

Ніхто в цій справі не поможе

                                                       Тебе ж оголять вояки,

                                                       Й ти терпиш наказанні мухи,

                                                       Фізичні болі й слів жири,

                                                      Всіх тих,хто крутять Твої муки

Терпиш й ковтаєш сльози Ти,

Хто би забрав Тебе з розлуки

Нема нікого, лиш кати,

І ті,що віддали на муки.

                                            Й кричу я в стані німоти,

                                            Й ніхто в утробі крик не чує.

                                            Ні лікарі ані батьки,

                                            Й ніхто мене не порятує.

Й Ти терпиш сором наготи,

І я в утробі нагий тоже.

Без одачу я в час біди,

Чим согрішив пред ними Боже

                                                          Нечую я свої вини,

                                                          Та вже, в утробі в стані жертви

                                                           Жорстокі й злі мої батьки

                                                          Незнають,я ж не хочу вмерти.

Й твої жорстокі вояки,

Здіймають людяності маски,

Такі ж нажаль й мої батьки,

Ликують в час моєї поразки