Хресна Дорога Ненародженої Дитини

                                                      Стація 12

                                             Прибитя до хреста 

Терпіння й смерть чека моя,

Бо мати вбити має право,

На хрест прибє моє життя,

А право дав закон й держава.

                                                       Право на знищеня життя,

                                                       Це їхнє право моєї смерті,

                                                       Спитали ви,що хочу я,

                                                       Я хочу жити, а не вмерти.

Колись також в часі Христа,

Людину,люди продавали.

Немов слугу,а чи раба,

І на хресті теж розпинали

                                                 Й Тепер нажаль,дюдська пиха,

                                                 Свої закони пише тоже,

                                                 В демон пише закон зла,

                                                 Й аборт зробити допоможе.

Для них,ніщо людська дуже,

Свою ж давно гріхами вбили.

Й прав убить своє дитя,

Держава утвердить поможе.

                                                      Право забрати людське життя,

                                                      І діточок невинних тоже.

                                                      А автаназія і в неї

                                                      Життя також забрати може

Боже,котрий даєш життя,

Зітри людські закони смерті.

Як й Ти,прибиті до хреста,

Що маємо в утробі всмерти

                                                   Стація 13

                                      Смерть

Ти Христе, висиш на хресті,

А під Хрестом ридає Мати

А коло неї учень твій,

Й Ти починаєш промовляти.

                                                     Дивись Матусю ось Син Твій,

                                                     До учня-А це Твоя Мати,

                                                     Прошу,візьми мене в Рай свій,

                                                     Бо зараз я буду вмирати.

Зреклося мати й батько мій,

Ваш час прийшов й мені вмирати

Й час смерті наблизився й твій,

Люд хоче смерті Твоєї її страти.

                                                           Ти ж їхніх хворих лікував,

                                                           І Лазаря спасав від смерті,

                                                           Й в пустині манну дарував,

                                                           А вони ж,Тобі просять смерті

Той люд в своєї гріхах блукав

Й на христ прибили,щоби вмерла

Себе ж за них Ти в жертву дав,

Прости батькам час й моєї смерті

                                                               Чом Ти не кляв своїм катам,

                                                               В Батька просив для них прощення

                                                               Й я не кляну своїм батькам,

                                                               А лиш прошу Дай їм прозріння

Матір мою пробач й прости,

Мене ж родити не хотіла.

Свою ж Ти,Матір попроси,

Мене,щоб в небі всиновила.