Хресна Дорога Ненародженої Дитини

                                                            Стація 13

                                       Тіло Ісуса здіймають з хреста

Тебе здіймають із хреста,

Ти вже помер мій любий Боже,

Ридає Діва Пресвята,

І учень Твій ридає тоже.

                                             За мною ж не впаде й сльоза,

                                             Лежу роздертий на підлозі, 

                                             Ось руки,ноги й голова,

                                            Й серденько моє мертве тоже.

Дивись,матусенько моя,

Живим ж ти бачить не хотіла.

Дивись вже мертвий лежу я,

Мене ж ти,з лікарем убила

                                                  Ну що,щасливе,що нема

                                                  Проблему ж ти свою рішила

                                                  В сабо убила немовля,

                                                  Матусю,ти ж мене убила.

У тобі ж совість вмре твоя

ЇЇ за цей гріх в пеклі будеш тоже,

В тобі ж кричить Твоя душа,

Та чи почути крик цей зможем,

                                                           Не чула,в тобі й кричав я,

                                                           Ти ж віддала мене на муки

                                                           Як Юда видавав Христа,

                                                           Мене теж видала з розпуки.

Ти ж власне розпяла дитя,

Й на смерть мене ти засудила.

І лікар плату взяв сповна,

Мене ж чека сира могила

                                                Стація 14

                                          Гріб

Мій Боже милий,як Ти вмер,

Й як Твоє зняли з хреста тіло,

Очі ясніші  від озер,

Закричала Матінка несміло

                                                   Й учень стояв серце  сестер

                                                   Що слізно й ревко голосили.

                                                  Йосип старенький й Никодрім,

                                                  Тебе ж до гробу положили.

Ти Сином Божим є з небес,

Жив на землі Ти як людина,

Мав час народження й життя,

Й час смерті,й є твоя могила.

                                                      А що я по собі лишу я,

                                                      Я в світі цім мов сиротина.

                                                      Місце народження,нема,

                                                      У мене ж навіть нема тіла

Під серцем в мами почалась

Моє життя, й скінчилось в лоні,

Окремо тіло,й голова,

Ноги і руки та долоні.

                                         Дивись на мене ж чека сміття,

                                         Немаю навіть я могили,

                                         В тобі ж немає співчуття,

                                         Себе ж ви в пекло засудили.

                                       Стація 15

                                       Воскресіння

Христос забрав мене з сміття,

В свої батьківські долоні,

З очей Його стекла сльоза,

Й мене облила,що вмер в лоні

                                                         В Нім тільки жалю й співчуття,

                                                          Й його пробитій долоні,

                                                         Ще мають слід свій від хреста,

                                                         Та обтирають мої скроні.

Й застиглі очі та вуста

Що були повні моєї крові,

Бо відірвалась голова,

Бо ж лікар симатував не в лоні

                                                         Ось тіло,й правая рука,

                                                          Нога й рука з найшлася ліва

                                                         А ось й йде одна нога,

                                                         І серденько затрепотіло.

Воскрес!насправді восрес я!!!

Божа любов не восресила!

Й по мене Матінка прийщла

Христова,що не й всиновила.

                                                       Й забрала в райські небеса,

                                                       Й мене,як сина полюбила,

                                                       О Боже,яка ж там краса,

                                                        Й Ангели всі,моя родина,

Коли ж Матуся Пресвята,

До свого серденька тулила,

Пробачив мамі,біль гріха

Щоб вона в пеклі не горіла