Хрущовка і мрії

Однокімнатна хрущовка стара,

І світло лампади тремтіло на стелі,

Там юність співала прості слова,

І мрії жили у злиденному тілі.

Ми ділили на двох той маленький стіл,

І хліб, і надії, і сонні світанки,

Тоді ще здавалося — цілий світ мій,

Хоч доля лишала на серці царапки.

Та щастя було у дрібницях щодня,

У сміхові, в тиші, в розмовах нічних,

І навіть коли забирала весна —

Вона залишала відблиск в очах.