Хто ти є?

Твоє лице мені дуже знайоме,

По відчуттях - ледь не рідне.

Я чую слова й вони вагомі,

Хоча згодом зникнуть безслідно.

Бачу себе у тобі так часто,

І поведінка, й слова, і думки

Мене наштовхують на роздуми,

Та іноді трохи невчасно.

Вітер ще раз сильно задме,

А твої очі мовби сумні...

Питання знову лишилось одне

- вільна я зараз, чи ні?