Хто, якщо не ти?

Вона ішла крізь дощ і втому,

Пізнавала світ, що став колись чужим.

Та не зламав її ніхто —

Навіть вогонь, що палив живим.

Вона творила щоранок,

Слова в серці берегла.

Для світу — промінь серед хмарок,

Хто, якщо не ти?

Вона писала, рвала тишу,

Летіла вгору без страхів.

Знімалась у кадрі,

У сотнях поглядів й рядків.

Її вітали виступи і сцени,

Та головне — в очах вогонь.

Йшла крізь усі шторми шалені,

Бо знала: щастя — в долоні.

І хай цей світ буває гострим —

Вона лишається собою просто,

Даруючи людям своє світіння.

Хто, якщо не ти?