Хто ти?

Хто ти? І чому з'являєшся ти в моїх снах?

Ти примара чи мій страх?

Ні те, ні інше,

Ти - дивак,

Від тебе світ мій аж закляк...

Чудернацькі жарти твої,

Від них я у неволі,

Але чим ж погана ця неволя?

Та боюсь я в прірву гепнутись знову,

Відчути знову цю втому,

Від думок, бажань,

Й цих переживань.

Зараз сяєш ти яскраво,

Та чи буде так надалі?

Чи замерехтиш ти мляво?

Й згаснеш у цю мить.