Хтось казку бачить

By Неоніла Гуменюк

Written 2022-08-01

Хустка зелена, блакитні квіти,

Там біля річки хтось її кинув.

Може то килим з трави-барвінку

М"який та ніжний лежить у лісі.

В широкім лузі між осокою

Та й незабудка росте висока.

Крихітна квітка - неба краплинка,
Сяє, мов зірка там біля вільхи,

Що свої ноги все життя мочить,

Любить вологу та дощу хоче.

І дика м"ята там недалечко

Так дивно пахне,тривожить серце.

Хтось казку бачить, природи диво,

Інший байдуже проходить мимо.


2018 р.