Хвилина слабкості

Те відчуття, коли вмирає віра,

А ти жива і, схоже, все гаразд:

Вогонь горів колись, а зараз тліє.

От тільки Всесвіт вже не той. Він без прикрас.

Те відчуття, коли втрачаєш мову,

Ще й без надій отримати назад.

Думки спалахують і далі знову й знову.

От тільки губи вже німі. Вони мовчать.

Те відчуття, коли осліпли очі

І думаєш, що борешся дарма,

Бо ти ж не воїн, ти лише вода!

Ти та вода, що з часом камінь точить.

фото автора Michelle_Raponi з Pixabay