Кінчаючи

Кінчаючи цієї книги

співні, п’янливі сторінки,

не думай, друже, що у них я

горіти зможу крізь віки.

Із поривань, натхнень, одчаю

останеться лиш попіл мрій.

Бо ж пам’ятник крихкий лишаю

турботі й радості своїй.