Кіно

На задній лаві в кінотеатрі

Поцілункувались міцно скрипка й піаніно.

Він почув себе ніби на Татрах

І розповідав Ванді про петербурзьку Ніну.

Вандині очі пильно дивились

Зуби блищали і губи манили, —

Губи тремтіли, шукали, благали —

Безодню огню вони в себе ховали.

Лагодить мотор за стіною механік.

Електрика освітлює в куті оркестру.

Хутко буде публіка, що чекає співанок

І велику драму на 3000 метрів.

11. IV. 1916. Владивосток