Кінотриптих

By Вінграновський Микола

1

Ти зла, як дика груша при дорозі,

Ти відьма мого серця. Я — тиран,

А ти мільйон тиранів. І невдовзі

Приглянувсь я: за планом виник план.

Твій крупний план — неспинена і рвійна

Хурделиця краси, аж пломінь по кістках.

Середній план твій — радість мого мрійва.

Загальний план твій — діти на руках…

2

Триста ночей я губами квітчав

Твою сірооку голову.

Триста ночей я страждав і мовчав,

Повен бажань і голоду.

Триста розлук поміж нами було,

Триста прощань поміж нами.

Триста небес понад нами спливло —

Сонце закрили плями.

3

Мій друже, плач! Вона любила,

В колисці губ її гойдавсь

Твій сон любові, і летіла,

Напнувши ніжності вітрила,

Твоя душа, і світ займавсь

Світанням почуттів невпинних

І юних слів напівдитинних —

Як ти любив! Як ти кохавсь!

Не плач, мій друже. Ти щасливий.

Ти все віддав, щоб уквітчать

Свій сон любові… серця сили

І сили розуму… безсилий

Страждання ти лише віддать.

1960