“кирпата безодня розплющує губи”

кирпата безодня розплющує губи

сміється і плаче над погарлм неба

сплелися до танцю Венера і Врубель

під білих колон гомеричний молебен

під місячний мармур ввіходжу останнім

ворушаться пальці в кулак захололі

а ви залишаєтесь еллінська панно

за вічним бар’єром мітичної долі