Клітка

Ти був моїм першим.

Першим кого я кохала.

Кому душу свою віддавала!

Жаль, що ти її не приймав...

Як з йо-йо зі мною ти грав...

А я тебе справді кохала!

Душу тобі свою віддавала!

Жаль, що ти її не приймав...

Тепер все навпаки!

Хтось кохає, а хтось від тебе дурного тікає...

Біжить-біжить ніяк не втече.

А так хотілось відчути себе вільною...

Й покластися на чуже,

вже зовсім інше плече...

А тебе з пам'яті стерти!

Й до нових берегів вперто гребти!

Чи вдасться колись вирватись з твої рук загребущих?

Покинути клітку, яка за стільки років

вже так полюбилась і встигла стати для мене домівкою?

Квітень 2024