Клятва (103)

Прошу, прошу залишся,

не треба нічого робити.

Скажи, чого ти боїшся?

врятуй, я не хочу жити.

Прошу, говори зі мною,

слова твої - промінь надії.

Прошу, забери мою зброю,

прошу, розмалюй мої мрії.

Я так не хочу вмирати,

з тобою я бачу причину.

Прошу, не потрібно тікати,

залишся, в останню хвилину.

Послухай, мені так страшно,

сказати тобі не зможу.

Не виживу я відважно,

у серця не переможу.

Прошу, зостанься ще трохи,

прошу, розділи моє горе.

Почуття у криваві епохи,

кохання таке суворе.

Сказати тобі не в силах,

про те, що від тебе ховаю.

Нажаль, на відірваних крилах,

над морем тепер не літаю.

Боюсь, що все буде знову,

так боляче і так гірко.

Не вірю я більше слову,

у серці зроблю ще дірку.

Бо ти мені так прекрасна,

красива, весела, щира.

Не вірю, що доля власна,

цукерка, а не сокира.