Клятва собі

Мати дала мені життя,

але не любов.

І я не прошу — не треба.

Я виросту сама,

з попелу образ,

з того холоду, що мав зігріти.

Я більше не чекатиму тепла з чужих рук —

мої руки самі стануть вогнем.

І хай вона не знає,

якою сильною виросла її дитина —

бо з її мовчання я навчилась говорити,

а з її зневаги — любити по-справжньому.