Ключ від шухляди

Хто багато для мене значить,

кого я вже, мабуть, не побачу,

перед тим, як тихенько піти

в інше місто чи в інші світи,

віддає мені ключ від шухляди.

І сумний я від того і радий...

Є кімната в моєї душі -

там стоять в два ряди стелажі,

в кілька ярусів довгі полиці,

як в покинутій дивній крамниці.

На полицях шухляди стоять,

про свої таємниці мовчать.

Це багатство навіки моє,

та від цього і сумно стає.

Усе тяжче крокує душа

під вагою нового ключа,

що на зв'я́зці з'являється то́ді,

коли хтось безворотньо уходить.

Сплять шухляди. Та в будь-яку мить

кожну з них можу я відчинить.

Лю́бі спогади звідти дістану,

помилуюсь і знову поставлю

я на місце. Й дверцята закрию.

Ключ - у зв'я́зку. А зв'я́зку - на шию.

(с) Сергій Величко