Кобра з Молдови

Я — кобра, що повзе по Молдові,

горда, вільна, з очима, що палають.

Люблю свій край, свою землю,

де сплітаються мови й історії.

Знаю українську, але серцем румунка,

бо батько рідний дав мені цю кров.

Мама наполовину австріячка —

і я плету з цього свій власний світ.

Розмовляю українською, бо можу,

та не забуваю коріння, що тримає мене.

Я кобра — сильна, гнучка, незалежна,

і ніхто не змусить мене стати кимось іншим.