Кохання моє таємниче

By Ольга Анцибор

Кохання моє таємниче,

Любове моя неземна,

Лиш гляну тобі я у вічі –

І враз розквітає весна.

Не думала я, що так пізно,

Ще буду кохати я знов,

Що в серці народиться пісня,

А душу зігріє любов.

Зігріє, як світла промінчик,

Що ллється із синіх очей,

Розтопить образи камінчик

І темінь самотніх ночей.

Тебе я так жду, так чекаю,

Всю ніч не зімкну я очей

І руки свої я бажаю

покласти тобі на плече.

Кохання тобі я дарую,

Прийми цей дарунок – візьми!

Я слід твій холодний цілую,

Його омиваю слізьми.

Я плачу, бо ти не кохаєш,

Не любиш мене, ти чужий,

Ти з іншою щастя пізнаєш,

Не мій ти коханий, не мій.