Кохання вб’є тебе, дитино

By Тетяна Гапонюк

Кохання вб’є тебе, дитино.

Яскравим сяйвом восени

Ти посміхнешся без причини

Прийшли, здалось, прекрасні дні.

Та все ніяк не відпускає

Той біль у грудях, так болить

Як він тебе не помічає

І коли поруч Він стоїть.

Сьогодні він для тебе відчай

І сум і сльози і печаль

Та в той же час для тебе вічний

він сміх і радість у очах.

Кохання може убивати

Ізсередини й без ножів

Кохання важко забувати

Й не повернуть минулих днів.