N/N

By Назарій Шкрібляк

N/N

Written 2017-05-25

Кохання нашого, боїться навіть час,

Його не змиють води океана.

Стріли Любові пронизували нас,

Й серце назвало, Твоє ім'я, Кохана.

В душі моїй, немов тонка Лілея,

Усе рясніше розцвітаєш Ти,

А я дивлюсь, тих квітів вже алея,

Їх поливатиму коханням я завжди.

Я цілуватиму,Твій кожен пелюсток,

І кожну квіточку у серця буду гріти.

Тоді безмежно,виросте квіток,

Які кохатиму,як тільки буду вміти...